 |
Перша сторінка »
|
|
 |
|
 |
12.02.2020 12 кроків назустріч капітуляції |
12 кроків назустріч капітуляції |
Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
|
Щорічна Мюнхенська безпекова конференція у 2020-му розпочалася з гучного скандалу. Поки до столиці Баварії з різних куточків планети продовжували злітатися учасники конференції, на сайті форуму зявився контроверсійний документ із химерною назвою «12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону». Зайвої дивакуватості цьому т. зв. мирному плану додав список авторів із трьох міжнародних організацій і Російської ради в міжнародних справах некомерційної установи, створеної у роки президентства Дмітрія Мєдвєдєва, з колишнім міністром закордонних справ Росії Ігорем Івановим на чолі. Ідею повернути Москву до елітарного клубу ціною здачі інтересів України, щоправда, оцінили не всі. Тому задум одразу отримав серйозний спротив.
Аби зрозуміти мотиви появи «12 кроків», потрібно поглянути на список його авторів. Засновниками групи, що готувала документ, були пятеро експертів. Уже згаданий президент РРМС Іванов, колишній американський сенатор і симпатик Путіна Сем Нанн, екс-міністр Сполученого Королівства Десмонд Браун, колишній очільник Міністерства енергетики США Ернест Моніз (усі троє з фонду «Ініціатива зі зниження ядерної загрози»), а також голова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер. Подібні політичні пенсіонери завжди чутливі до того, аби бути заангажованими Росією, тому їхня причетність до появи на світ вигідного Кремлю документу дивує мало. А от залученістю до авторства колишніх дипломатів Олександра Чалого та Василя Філіпчука, а також чи то чинного, чи то донедавна чинного радника в РНБО Олексія Семенія мав би зацікавитися департамент «Т» Служби безпеки України.
Сам документ містить 4 блоки кроки зі зміцнення безпеки, кроки в гуманітарній сфері, економічні кроки та кроки в політичній сфері. Перший розділ революційних пропозицій не містить: відновлення діяльності Спільного центру з контролю та координацїі режиму припинення вогню (Росія вийшла з нього в грудні 2017-го), встановлення діалогу «Нормандської четвірки» на військовому рівні, покращення безперешкодного доступу та свободи пересування у зоні конфлікту. Другий блок у такому ж стилі узагальнений і містить розмиті поняття на кшталт розшуку всіх зниклих безвісти чи розробки та реалізації гуманітарних ініціатив щодо розмінування.
Цікаво стає на «економіці». Тут автори починають відкривати карти. Так, пропонуючи пришвидшити економічне відновлення Донбасу, головну роль доручають Україні та ЄС, а ось Росія іменується лише можливим (!) донором відбудови регіону, який шостий рік поспіль спустошує. Уперше згадуються і санкції, актуальність яких варто переглянути через прогрес у реалізації Мінських угод.
А вишенькою на торті, безперечно, стала політична складова плану. Для початку експерти пропонують запуск діалогу між країнами Євроатлантичного регіону щодо розбудови системи колективної безпеки. Далі більше на 2020 рік автори «12 кроків» рекомендують розпочати вибіркову співпрацю між Росією і ЄС, яка лише має посилюватись у ході виконання Москвою зобовязань «Мінська». Санкції ж треба «відвязати» від теми Криму. А головну Idée fixe приберегли насамкінець запуск в Україні нового національного діалогу щодо проблем ідентичності.
Уже й рецепт є. До національної дискусії мають залучити не лише лідерів громадської думки чи вчених, а й всесвітньо відомих експертів. Більше того, право висловити свою думку щодо самоідентифікації українців ще й мають отримати Польща, Угорщина та Росія. Уважний читач міг би зауважити, що бракує Румунії, аби зібрати разом усіх «акціонерів» втрати Україною незалежності в 1918-1921 рр. Та, на відміну від трьох інших сусідів, офіційний Бухарест із етнічним німцем, лібералом, протестантом і господарем президентського палацу «Котрочень» в одній особі не марить відновленням міжвоєнних кордонів республіки. Натомість лідери трьох інших держав наповну віддаються мріям про відродження Великої Польщі, Угорщини, Росії (потрібне підкреслити).
Смішно та сумно водночас, але першими на «12 пунктів» відреагували в... Сполучених Штатах. Устами аналітичного центру «Атлантична рада» американці назвали документ неприйнятним, оскільки він приховує походження українських проблем і робить неможливим пошук їх вирішення. За розмитим формулюванням «конфлікт всередині та навколо України» тут вбачають намагання розвязати проблеми Росії у вигідному Москві руслі. Натомість відсутність згадок про анексію Криму та гібридну агресію на Донбасі є продовженням політики дезінформації з метою подачі бойових дій на Сході як громадянської війни.
Згодом «12 пунктів» розкритикувало оточення пятого президента Петра Порошенка й лише потім на офіційну заяву наважилося вітчизняне МЗС, відкинувши «мирний план», підготовлений росіянами під міжнародним соусом. Зрештою, керівник безпекового форуму змушений був визнати, що «12 кроків» не є офіційним документом конференції, вони зникли з її офіційного сайту, а в пресслужбі організаторів зробили вигляд, наче нічого не знають про співавторство Ішингера.
Цього разу Києву дивом вдалося уникнути дипломатичного провалу. Проте, прорахунки команди президента Володимира Зеленського на міжнародній арені тривають. У намаганні отримати мир за будь-яку ціну ризик проспати перемогу російської «мякої сили» неймовірно зріс. А може так і було задумано від самого початку?..
Автор - експерт Центру політичних досліджень |
 |
|
 |
Підкорення Банкової Єрмаком |
Підкорення Банкової Єрмаком |
Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
|
У вівторок президент Володимир Зеленський прийняв важливе кадрове рішення, до якого йшов упродовж кількох останніх місяців. Із посади глави Офісу президента був звільнений Андрій Богдан. Чутки про його відставку посилилися минулого тижня, а в пятницю відхід львівського юриста інсайди з Банкової вже подавали як доконаний факт. Яскравий період свого перебування на чолі президентської канцелярії Богдан завершив безславно. |
Детальніше>> |
|
 |
|