 |
|
Перша сторінка »
|
|
|
|
|
|
12.02.2020 Підкорення Банкової Єрмаком |
|
Підкорення Банкової Єрмаком |
| Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
| |
У вівторок президент Володимир Зеленський прийняв важливе кадрове рішення, до якого йшов упродовж кількох останніх місяців. Із посади глави Офісу президента був звільнений Андрій Богдан. Чутки про його відставку посилилися минулого тижня, а в пятницю відхід львівського юриста інсайди з Банкової вже подавали як доконаний факт. Яскравий період свого перебування на чолі президентської канцелярії Богдан завершив безславно. Так добре все починалося навесні 2019-го, а завершилося одним сухим реченням про відставку в указі президента
Богдан був у команді Зеленського від самого початку. Подейкують, що саме він остаточно переконав тоді ще просто коміка піти в політику. На посаді в Офісі президента юрист із багатим бекграундом виглядав органічно. Богдан чи не єдиний із «зелених» знав систему зсередини, розумів механізми ухвалення рішень на різних рівнях, а також умів смикати за потрібні ниточки посадовців. За ці таланти глава держави, вочевидь, цінував першого главу свого Офісу й готовий був пробачити керівнику канцелярії чимало. Зокрема, спроби вплинути на процеси в Державному бюро розслідувань у власних інтересах чи в справи «Приватбанку» заради свого колишнього працедавця, олігарха Ігоря Коломойського.
Крім того, Богдан став ще й громовідводом Зеленського. Він «воював» із журналістами та опозиційними силами й добровільно став боксерською «грушею» критиків президента. Такий собі Кононенко 2.0, та ще й з більшим впливом на главу держави. Цілком імовірно, що Богдана шостий президент використовував і в статусі «тарану», намагаючись вплинути на важливих акторів вітчизняної політики. Але в якийсь момент екс-глава Офісу президента перебрав токсичності й подальше його перебування на Банковій віщувало більше проблем, аніж користі. Богдан перестав бути потрібним Зеленському. Через це він і змушений був піти.
Якби зміни на президентській палубі сталися кілька місяців тому, то на зміну Богдану прийшов би хтось із минулого життя президента. Серед претендентів на крісло глави Офісу раніше фаворитами називали першого помічника глави держави Сергія Шефіра та голову Служби безпеки України Івана Баканова. Однак, перший взагалі позбавлений політичних амбіцій, а ось другий навпаки за майже рік у владі вже має надлишок їх. Злі язики навіть подейкують, що шеф СБУ отримав пропозицію очолити президентську канцелярію. Проте, навідріз відмовився переїжджати туди з вулиці Володимирської, де вже освоїв мистецтво плести інтриги та кермувати головними для «контори» темами на кшталт боротьби з контрабандою, корупцією та організованою злочинністю.
Через усі ці причини в кріслі голови Офісу президента опинився Андрій Єрмак. Він є повною протилежністю Богдану стриманий у поведінці, обережний у висловлюваннях, улесливий щодо глави держави. Він заробив політичні бали в очах Зеленського успішними (як він їх розуміє) перемовинами з росіянами. Саме Єрмак домовлявся про обмін полоненими, налагодив комунікацію з новим куратором українського напряму в Кремлі Дмитром Козаком, а також організував паризький саміт «Нормандської четвірки» в грудні. А в 2020 році новий глава канцелярії провів неабияку медійну кампанію із грою мязами, аби в Україні ні в кого не залишилось сумнівів щодо унікальності та незамінності Єрмака.
Позаочі нового главу Офісу президента називають проросійським. Пятий президент Петро Порошенко, наприклад, зміни на Банковій назвав посиленням партії капітуляції. Мовляв, політика потурання агресору лише посилиться. Та, найімовірніше, з Єрмаком ситуація прозаїчніша. Навряд він є ідейно проросійським у стилі Медведчука чи забороненої Компартії України. Просто новий керівник президентської канцелярії переніс із собою до політики кредо its just business. Тому для нього справді фактично немає червоних ліній у перемовинах із Росією, а підприємницька жилка переважає крихти сякої-такої національної ідентичності.
Чи годяться такі характеристики для успішної роботи на посаді глави Офісу президента? Цілком імовірно, що так. Єрмак може зіграти ключову роль у збереженні Зеленським влади та консолідації мегафракції «Слуга народу» у Верховній Раді. Не секрет, що в пропрезидентському обєднанні під парламентським куполом давно назріває, якщо не розкол, то відхід групи депутатів, які орієнтуються на Коломойського. Тепер ці відцентрові тенденції заморозяться, принаймні, тимчасово. Може зявитися і пул підтримки ідей Зеленського зі змінами до конституції. Співпраця з «Опозиційною платформою За Життя» не виглядатиме сенсацією, коли Єрмак освоїться на Банковій. Але йому доведеться чимало попрацювати, аби заповнити прогалини в знаннях, потрібних для керування процесами на рівні Богдана чи глави Адміністрації президента часів Порошенка Райніна.
Призначення Андрія Єрмака главою Офісу президента не порушує квот «акціонерів» президента Зеленського. Фактично він не належить до жодної з груп впливу, що привела колишнього коміка до влади, а також славиться умінням домовитися фактично з усіма. Такий собі ефективний менеджер. Це призначення перезапустить президентську канцелярію та створить для неї можливість повернутися до свого первинного призначення забезпечувати щоденну рутину президента. Але вже зараз Єрмаку доведеться боротися зі спокусою покласти Зеленського в «теплу ванну», відгородивши від усіх проблем
Автор - експерт Центру політичних досліджень |
|
|
|
|
12 кроків назустріч капітуляції |
|
12 кроків назустріч капітуляції |
| Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
| |
 Щорічна Мюнхенська безпекова конференція у 2020-му розпочалася з гучного скандалу. Поки до столиці Баварії з різних куточків планети продовжували злітатися учасники конференції, на сайті форуму зявився контроверсійний документ із химерною назвою «12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону». Зайвої дивакуватості цьому т. зв. мирному плану додав список авторів із трьох міжнародних організацій і Російської ради в міжнародних справах некомерційної установи... |
| Детальніше>> |
|
|
|
