Довгий шлях національної збірної України до чемпіонату світу в Катарі отримав одразу кілька несподіваних поворотів долі, найтяжчим з яких є, звісно, черговий виток агресії. Але зрештою футбол, немов вода, знайшов власний шлях крізь перепони. Команда Олександра Петракова нещодавно здолала Шотландію, завдяки чому здобула право зіграти проти ще одного представника Британських островів — Уельсу.

Підтримка «синьо-жовтих» збоку трибун стадіону Кардіфф Сіті була не менш палкою, аніж кількома днями раніше в Глазго, тож навіть під потужною зливою підопічні Олександра Петракова зуміли розпочати гру з ініціативою в атаці з власного боку. Україна навіть примудрилася забити вже на третій хвилині, але наше передчасне святкування зіпсував своїм свистком Антоніо Матеу Лаос — саме сигналу рефері й не вистачало, коли збірники поквапилися з розіграшем штрафного під постріл Зінченка.

Україна виглядала в цей час в атаці настільки жваво, що складно було повірити в те, що саме цим складом команда нещодавно відіграла надважливу зустріч. Суперники, у свою чергу, не гребували перечікувати моменти нашої активності в глибокому захисті, а надпотужний виступ голкіпер Геннессі дарував їм бодай якісь спокій у відповідальній зоні. Чого команді Петракова в цей час не вистачало, так це врівноваженості під час завершення власних атак.

Моментів Україна мала багато та різні смаки: дальні постріли Зінченка й Маліновського, відкривання з завершенням від Циганкова під передачі Яремчука, ситуація з невдалим ударом Караваєва на завершення прострілу з лівого флангу. Усі ці можливості були змарновані, а натомість ми отримали геть неприємний ляпас у вигляді автоголу Андрія Ярмоленка, який на 34-й хвилині примудрився відправити у власні ворота подачу від Гарета Бейла зі штрафного з лівого флангу.

Після цього ситуація на полі стала майже досконало прозорою та зрозумілою — Уельс відправився на захист власних воріт майже від самого початку другого тайму, встигнувши потурбувати Бущана невдалим завершенням прострілу з лівого флангу у виконанні Ремсі одразу поперерві. «Синьо-жовті» при цьому знову опинилися в ситуації, коли м’яч був під їхнім контролем, тай моментів було чимало, але цей Геннессі… Що він коїв на лінії воріт!

Із замінами наш тренерський штаб зіграв трохи з запізненням, бо компанія з Мудрика, Сидорчука, Шапаренка та Довбика, хоча й доволі швидко приєдналася до гри, але мала вже не так уже й багато часу для того, аби щось змінити на нашу користь. А тут ще й Уельс спробував остаточно добити команду Петракова під час однієї з контратак, але права стійка врятувала Бущана від голу авторства Неко Вільямса.

Штурм від України наприкінці зустрічі був відносно потужним, але зрештою не надто вдалим. Той же Геннессі тягнув усе, що летіло вбік чужих воріт, а загальна кількість моментів із нашого боку ледь перевищувала те, що ми побачили ще на початку самої гри. Відповідно тому, як час спливав, ставало все тяжче від розуміння невідворотного. І, звісно, усі будуть пригадувати потенційний пенальті, який бригада VAR так і не підказала призначити Лаосу за фол Аллена проти Ярмоленка. Залишимо це на сумлінні іспанського рефері — у нього це вже не вперше.

Таким чином, останнім представником Європи на чемпіонаті світу-2022 в Катарі стала збірна Вельсу. Для України, на жаль, шлях на зимовий міжнародний форум добіг кінця.

Уельс — Україна 1:0
Гол: Ярмоленко, 34 (авт.)

Уельс: Геннессі — Робертс, Б. Девіс, Родон, Н. Вільямс (Норрінгтон-Девіс, 90+3) — Ампаду, Ремсі, Аллен, Джеймс (Джонс, 71) — Мур, Бейл (Вілсон, 83).

Україна: Бущан — Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко — Степаненко (Сидорчук, 70) — Ярмоленко, Маліновський (Шапаренко, 70), Зінченко, Циганков (Мудрик, 77) — Яремчук (Довбик, 77).

Попередження: Аллен, Джеймс — Миколенко, Мудрик.

Джерело: football.ua

от POSTUP