Орися ФЕРТИК

Стрітрейсінг (англ. — вуличні перегони) більшості знайомий з американських фільмів на зразок «Форсажу» та аналогічних комп’ютерних забавок, тому побутує стереотип: «Це в них, там, на Заході». Однак, виявляється, не все так погано й у нашому домі.

Попри те, що такий специфічний вид автомобільної залежності й одержимості швидкістю — справа молода, в Україні є ціла низка «центрів», де вона розвивається — Харків, Одеса, Донецьк, Луганськ, Київ, Запоріжжя, і Львів.

Стрітрейсінг має свої різновиди. Так, драгрейсінг — це коли на старт виходять дві машини і після сигналу стартера «пролітають» ділянку дороги завдовжки 402 метри (чверть милі). Перемагає той, чий бампер першим перетне фінішну лінію. «Ми купуємо серійні машини і намагаємося зробити їх швидшими. Українські стрітрейсери намагаються довести потужність авта до 200-300 кінських сил (в американців є машини і на 6 000 сил).

Ще є вуличні ралі зі своїми правилами і безліччю обов’язкових нюансів. Далі — «романтично-пригодницький» нічний стрітрейсінг. Старт дають на правій смузі дороги, а фініш — зліва, на зустрічній. Учасники проїжджають декілька кілометрів в один бік, розвертаються в певному місці й повертаються на фініш. У заїзді можуть брати участь від 2 до 5 машин, залежить від траси. Останнім часом популярності набирає дріфтінг (drifting — контрольований занос).

Перегони проводять у п’яти класах, залежно від об’єму двигуна. Визначаючи клас, враховують ще й коефіцієнти: показники технічної сили автомобіля (наявність чи відсутність турбін, компресора та ін.). Якщо вони є, то об’єм двигуна множать на відповідний коефіцієнт і авто переводять до того класу, на який воно «тягне». Після реєстрації автомобілю присвоюють порядковий номер, який складається з цифри, що позначає клас, і двох літер — призовий/непризовий заїзд.

Тим, хто думає, що стрітрейсери — навіжені асоціали, які тільки й чекають моменту, щоб «образити» автоінспекцію, а стрітрейсінг — змагання не на життя, а на смерть, варто трохи ближче придивитися до нього й змінити точку зору. Так, це любов до швидкості, так, це адреналін, але кожен розуміє, що отримати максимальне задоволення від цього можливо тільки тоді, коли майстерно керуєш машиною і собою. «Щоб усе вийшло правильно, як ти задумав, треба мати холодну голову», — вважають стрітрейсери. Ця позиція яскраво виявляється і в організації перегонів, де безпека посідає далеко не останнє місце. Перед виїздом на старт на всіх автомобілях обов’язково перевіряють якість ґуми (якість протектора, рівень зношення — це важливо для нормального старту і гальмування). Без талона техогляду на старт вас теж не пустять. Окрім іншого, дискваліфікувати можуть, якщо виявлять алкогольне або наркотичне сп’яніння. Нерідко призовий фонд, який формують за рахунок реєстраційних внесків, організатори, у разі нещасного випадку з водієм або глядачами, витрачають на них.

Попри те, що можливості в українського стрітрейсінгу поки що не найблискучіші, ентузіазму його прихильникам не бракує. Це стає зрозуміло, коли приходиш на змагання. Азарт, швидкість, атрибутика… Найбільше захоплює усвідомлення, що учасники просто живуть цією справою, і для них це, у позитивному сенсі, — діагноз.

от POSTUP