Анна ЧЕРЕВКО

Рік тому радикально налаштовані активісти підпалили офіс Партії регіонів. Хуліганська акція революціонерів мала символічне значення: офіс швидко підрихтували, але реанімувати партію так і не вдалося.

«Найбільша монолітна», як любили повторювати самі регіонали, політична сила розлетілася на дрібні осколки. За кілька місяців політична сила, що налічувала майже 1,5 мільйонів членів, з найширшою мережею осередків, найбільшою фракцією в парламенті, втратила все.

За однією з версій, такий результат для ПР готував сам Віктор Янукович. Вже в 2013 році президент під впливом «молодої перспективної команди» вирішив, що йому потрібен новий політичний проект, створений виключно під «Сім’ю». Нібито Віктор Федорович втомився від своєї старої команди, члени якої вважали себе повноправними акціонерами Партії регіонів. Але в підсумку все закінчилося плачевно і для лідера, і для його політсили.

У столиці регіоналів не любили ніколи. «Година пік» ненависті настала після ескалації протистояння між силовиками і мітингувальниками біля Верховної Ради 18 лютого. Тоді група радикально налаштованих людей відправилася штурмувати єдиний доступний символ влади. Офіс правлячої Партії регіонів не був узятий під озброєну охорону. Його закидали коктейлями Молотова та іншими підручними засобами.

В ході протистояння постраждали декілька осіб, а ПР заявила про загибель одного співробітника офісу. За словами самих регіоналів, після революції офіс так і не відновлював свою роботу. Суспільне несприйняття, яке перетворилося в ненависть після вбивств мирних протестувальників, змушувало спочатку працювати під прикриттям.

Як з’ясував «Главком», на даний момент будівля по вул. Липській, 10 приведена в порядок і здається в оренду.
Будівлю у 4 000 кв. м з високоякісним ремонтом, дерев’яною обробкою, гранітом і мармуром його кінцевий власник «регіонал» Григорій Смітюх оцінив у 100 тис. доларів в місяць. В комплекс, яким раніше користувалися «регіонали», входить і підземний паркінг на 20 місць, ресторан, закритий двір.

Цікаво, що з моменту подачі оголошення про оренду ціна об’єкта тільки зменшувалася. Спочатку орендодавці запитували 35 доларів за квадратний метр, а зараз опустили ціну до 25 доларів. Незважаючи на таку поступливість, бажаючих зняти будинок за 1,2 млн. доларів на рік поки немає.

Ролети на вікнах будівлі щільно закриті, а біля дверей немає ні охорони, ні дзвінка. Паркувальники, які працюють на Липській, стверджують, що в будівлі вже давно нікого не було, тим більше, відомих політиків. «Всі бандити давно розбіглися, — каже чоловік в уніформі. — Партії регіонів більше немає».

У тому, що Партії регіонів прийшов кінець, переконані мешканці вулиці Московської (Суворова), з якими ми спілкувалися. Саме там, в кінотеатрі «Зоряний» традиційно розташовувався штаб політсили Януковича і центральна приймальна партії.

Окружение Януковича напоминало бункер в Берлине 1945 года — відео

«Зоряний» був проданий Фондом держмайна в 2003 році фірмі, пов’язаній з завгоспом Януковича Андрієм Кравцем. Зараз ця будівля виглядає пустельною. Ознаки життя є тільки на першому поверсі, де працюють кафе. «Колись тут були прапори, офіс, але цього вже давно немає», — розповідає працівниця одного з кафе.

За будівлю кінотеатру сьогодні воює київська прокуратура. Судовий процес, в результаті якого прокуратура має намір повернути «Зоряний» у комунальну власність міста, у розпалі. Офіційна позиція така, що кінотеатр здавався в оренду з умовою, що його основні функції будуть збережені.

Оскільки в останні десять років кінотеатр обслуговував виключно Януковича і Партію регіонів, там проводилися партійний з’їзди або зборів для роздачі нагоняев перекірливим депутатам, є всі підстави повернути об’єкт Києву.

Мовчання зберігає і «гаряча лінія» для звернення громадян, зазначена на сайті Партії регіонів, а вся контактна інформація звелася до електронної пошти та абонентського ящика в Печерському районі міста Києва.

Сам сайт ПР також пережив низку трансформацій за останній рік. Українська версія перестала працювати ще наприкінці травня, тоді ж завмерли сторінки у всіляких соцмережах, хоча передплатників у них все ще вистачає. На Facebook за партією-примарою стежать 11 900 осіб. Російська версія інтернет-представництва «регіоналів» ще жива. Втім, вона наповнюється вкрай слабо. Імпульс в останні дні сайту надав хіба що арешт Олександра Єфремова і Михайла Чечетова та судові тяжби, пов’язані з цим.

Не допомогли реабілітації Партії регіонів публічні чистки у вигляді виключення з її лав Януковича, Азарова, Арбузова, ні участь у президентських виборах «нового обличчя», тоді ще члена ПР, а зараз безпартійного представника «Опозиційного блоку» Михайла Добкіна. Саме за його даними російських ЗМІ, Путін ще до війни розглядав у числі тих, хто повинен був реалізувати план відторгнення Південно-сходу України.

У підсумку саме «Опозиційний блок» став рятівним кругом для багатьох регіоналів. За нібито новий проект «сховався» не тільки Добкін, але і десятки інших колишніх соратників Януковича. Ті, хто не втік з країни, пройшли у парламент під прапорами політичного проекту, про який рік тому ніхто і не думав.

Тим часом від імені Партії регіонів ще деякий час продовжували виступати кілька її членів: Ганна Герман, Борис Колесніков, Олексій Плотніков. Герман, традиційно, проповідувала ідеї миру і дружби, Колесніков обрав для себе гуманітарний профіль, ратуючи за проблеми Донбасу. Що ж стосується Плотнікова — його місія критикувати рішення влади в сфері економіки.

Але ця діяльність носить скоріше віртуальний характер. Жоден з «канонічних спікерів» не готовий пояснити, що відбувається в партії зараз.

Вічно усміхнений Володимир Макеєнко на питання про свою колишню партію відповідає стисло і нервово. «Я не коментую такі питання. Я зараз працюю на західні компанії», — повідомив він і перервав розмову.

Багато інших партійних розмовляючих голів вже давно осіли в Москві або в Криму. Приміром, з півострова в українських ЗМІ, досі підконтрольних Сім’ї, мовить співавтор «диктаторських законів» Володимир Олійник. У Москві слідом за посібником терористом Олегом Царьовим, з’явився ще один «Бонд» регіоналів Владислав Лук’янов. У розмові з нами він зазначив, що зміни в країні відбуваються дуже швидко і ті, хто, здавалося б, прийшов на віки, не досиджують до кінця конституційного терміну», тому політичного майбутнього для себе і своєї партії він не виключає. На питання, чим займається екс-депутат у столиці країни-агресора, Лук’янов відповів: «Зустрічаюся з людьми, шукаємо можливості, варіанти вирішення проблем в українському суспільстві. Можливо, частина цих рішень буде запропонована на наступних виборах». Щодо діяльності Партії регіонів йому, як і іншим, відомо мало. «З тих пір, як з’явилася заява про те, що партія не буде брати участь у виборах, я за нею стежив», — зізнався Лук’янов.

Безуспішно намагався поборотися за місце під кримським сонцем ще один виходець з ПР Вадим Колесніченко. Він з тріском програв так звані вибори в парламент в Криму, поступившись місцем російському кандидату.

Не краще склалася ситуація для Партії регіонів і на місцях. Всупереч тому, що у 2012 році президентська політична сила блискуче виграла місцеві вибори, отримавши найбільшу кількість мандатів навіть у «помаранчевих» регіонах, наразі представників цієї партії у місцевих радах знайти складно. Депутати перекинулися до групи безпартійних або ж у новостворені групи «Опозиційного блоку». Примітно, що найбільш міцні позиції ПР залишилися в Харкові. Там у фракцію регіоналів досі входить 69 осіб. У Херсоні 20, в Ужгороді — 14, а в Одесі — 11.

У той же час, на тлі повної відсутності ознак життя в колись могутньої партії влада робить досить популістські кроки для того, щоб ліквідувати політичну силу Януковича. 3 лютого депутат від «Блоку Петра Порошенка» Степан Барна звернувся до Міністра юстиції Павла Петренка з проханням анулювати реєстрацію Партії регіонів. У супровідному листі він зазначив, що це — «злочинна і ворожа організація, на руках якої кров загиблих на Майдані, війна на сході». Приводом для такого звернення, за словами народного обранця, стала відмова деяких місцевих рад визнавати Росію країною агресором. Вирішити це питання Барна хоче шляхом скасування реєстрації партії і відкриття справ на всіх її керівників. Можна вважати ефективним такий крок, враховуючи, що основна частина боєздатних регіоналів перетекла в списки «Опоблоку» або покинули країну, — питання риторичне. Швидше за все, це всього лише спроба влаштувати публічний похорон політичній силі, біля витоків якої стояли не лише одіозні представники донецької еліти, але і нині діючий президент Петро Порошенко.

от POSTUP