Яблука символізують вічність та багатство, молодість та красу, спокусу та гріх. Жоден інший плід на світі не осягнув цієї позиції в найрізноманітніших міфах і леґендах, казках і піснях.

Розважаючи про нього, мовимо: «заборонений плід», хоча в біблійній історії про спокушання Єви змієм стародавнім, згадується лише про «овоч з дерева, котре стоїть посеред раю». Можливо, це була черешня чи помаранча, грушка чи сливка, чи навіть банан, хто зна? Тривають суперечки поміж ученими, але на загал роль загадкового плоду, на котрий поласилася Єва, виконує яблуко — найуніверсальніший плід світу!

З яблуком пов’язано немало леґенд. Згадаймо про яблуко розбрату й загибель Трої, про золоті яблука дзвінкоголосих гесперид і подвиг Геракла, не забудьмо молодильні яблука народних казок, які дарували молодість та здоров’я.

Отже, яблука мусили бути дуже відомими в стародавньому світі. Завдяки археологам знаємо, що яблука були поширені у Європі вже вісім тисяч років тому. Скаменілого предка сучасного яблука було викопано недавно в Скандинавії.

Недарма яблуко називають дивом Півночі, бо найсмачнішими є ці плоди в помірних широтах, а тривалі спроби запровадити їх до тропіків не можна назвати вдалими. Там вони є правдивим раритетом.

А для нас яблука стали чи найпопулярнішими фруктами впродовж цілого року. Літні запашні паперівки, малинівки завжди були прикрасою свячених кошиків на Спаса. Антонівки, йони, семеринки, сірі та золоті ренети восени займали весь вільний простір комори, кухні та сіней, помалу завойовували всю хату, наповнюючи її пречудовими пахощами. Від цих пахощів вночі дітям снилися солодкі райські сни про цілий світ, сповитий яблучним духом. Дитячі радощі продовжувалися спогляданням різдвяної ялинки з неодмінними червоними яблучками, які недовго затримувалися на колючих гілках, співом предивних магічних щедрівок, які ворожили добру долю: «За горою, за крутою, там Парася сад садила. Сад садила, говорила, щоб ся яблінка розвила…», «рвала Касюня райські яблучка; прихилю, прихилю гіллю, все по маленьку, не зломлю».

Правдива атракція

Серед морозів та снігів яблука були правдивою атракцією зимового столу. Окрім споживання у свіжому вигляді, їх пекли, додавали до різних каш, зупок, моченими чи квашеними хрумкотіли на вечерю, з ароматного сушу готували узвари…

І так аж до самісінької весни яблука були повсякденною їжею, бо найбільшою їх цінністю є те, що вони надаються до зберігання у свіжому стані навіть до літа, забезпечуючи нас цілим скарбом вітамінів.

Поза негайним споживанням яблука мають ще одну чудову рису — вони з успіхом входять до найрізноманітніших кулінарних комбінацій. Можуть виступати як головна страва — передовсім зупа чи яблучка в шляфрочках. Найпростішим десертом, а водночас дуже смаковитим є печені яблука, котрі можна присмачувати чим завгодно від збитої сметани до бакалії, карамелі чи кальвадосу або коньяку. Також яблука входять до складу багатьох салатів. Добре поєднуються з рибою, наприклад, оселедцями. Не кажучи вже про качок, гусок, які без яблук значно втрачають на смакові. А про використання яблук у приготуванні найрізноманітніших пирогів, пляцків, тортів, тістечок можна говорити нескінченно довго.

Пропоную кілька цікавих переписів-з поміж численної яблучної кухні.

Оселедці, мариновані з яблуками

На 4 великі гарні оселедці потрібно взяти 2 квасних яблука, 2 цитрини, 3 цибулі, півсклянки олії, по 2 ложки капарців та гірчиці, півсклянки сухого білого вина, 2 лаврових листочки, чорний та духмяний перець, цукор.

Добре вимочені оселедці чистимо від шкіри та усіх кісток, ділимо кожне філе на 3-4 частинки. Тим часом з’єднуємо олію з гірчицею, капарцями, дрібно порізаними яблуками і цибулею, приправляємо цукром. До скляного слоїка викладаємо шарами оселедці, пересипаючи кожен подрібненими лавровими листочками, горошинами перцю. Оселедці заливаємо приготованою раніше заправою. В кінці заливаємо вином, змішаним із цитриновим соком. Маринуємо у холодильнику протягом 2-3 днів. Подаємо, прикрасивши маслинками та зеленню петрушки.

Оселедці по-домашньому

Смачною і надзвичайно простою закускою є оселедці у підливі зі сметани або несолодкого йогурту. Вимочені і справлені оселедці ріжемо на зграбні шматочки, викладаємо до довгастої салатниці і заливаємо приготованим соусом. Для соусу потрібно потерти на дрібній терці по 2-3 яблука і цибулю, присмачити гірчицею, щіпкою кмину або мускатного горішка і добре розмішати зі слоїком доброї сметани або йогуртом.

Печінка з птиці з яблуками

400 г печінки, курячої (але не бройлера), качиної або гусячої, 2 великі яблука, 2 цибулі, смалець, зелень петрушки, майоран, кілька ягід ялівцю, сіль, перець.

Цибулю порізати кружальцями, яблука на великі кубики. Цибулю підсмажувати на смальці до склистості, додати яблука і тушкувати разом 4-5 хвилин. Посипати майораном, сіллю, перцем та розчавленими ягодами ялівцю. Тримати в теплі.

Печінки помити, осушити й розрізати навпіл. Смажити на смальці по 3-4 хвилини з кожного боку. Присмачити перцем, ялівцем та сіллю, вимішати обережно з тушкованими яблуками і цибулею, якусь хвилю прогріти усе на малому вогні, викласти на полумисок.

Печеня з яблуками

Велику цибулю та 2 цитрини порізати тоненькими кружальцями. Дно відповідної форми викласти половиною кружалець цибулі та цитрини, покласти на них шматок свинячої шинки (близько 800 г), зверху розкласти решту цибулі й цитрини, що залишилися, посипати чорним меленим перцем і полити олією. Маринувати у холодильнику 6 годин, обертаючи її в тому часі 2-3 рази. М’ясо витягнути з маринаду, змастити пікантною сумішшю з ложечки меду, ложечки гірчиці і 2-3 зубців часнику. Обсмажити його на гарячому смальці. Вставити до розігрітої братрури (200 градусів) на 15 хвилин. Гарні кисло-солодкі яблука поділити на половинки, вирізати серцевину. Температуру в братрурі зменшити до 180 градусів, обкласти яблуками, пекти 25 хвилин, поливаючи соком з-під печені.

Качка з яблуками

Схоже, як шинку, можна пекти качку з яблуками. Приготовлену качку натерти зовні та всередині сіллю і майораном, нехай полежить 2-4 години, а тоді викласти на британку і пекти в гарячій братрурі до зарум’яненя, поливаючи качиним соком. Яблука почистити від серцевини, трохи потушкувати їх на качиному смальці, підливши чарочкою кальвадосу. В кінці печення розкласти яблука навколо качки і допекти разом.

Яблучна зупа або ябчанка

Існує багато різних переписів на яблучні зупки, делікатні й пікантні, солодкі й кислуваті, з різними додатками: локшиною або клюсочками, заварним тістом або білковою піною, сезонними ягодами чи крокетами з манної каші.

Для класичної ябчанки потрібно 600 — 800 г яблук (антонівок), котрі ріжемо шматочками, попередньо почистивши від шкірки та серцевини, додаємо 3 ложки цукру і щіпку цинамону й варимо, а краще сказати, тушкуємо в 1 л води на повільному вогні, поки яблука не розм’якнуть. До 1 л молока всипаємо ложку муки, добре розмішуємо, щоб не було грудочок, і поволі вливаємо до яблук. Зупу доводимо до кипіння й кип’ятимо кілька хвилин, після чого присмачуємо половиною склянки білого сухого вина, заправляємо до смаку цукром, ваніллю чи цинамоном. Подаємо з будь-якими додатками. Добре смакує ця яблучна зупка з налисниками або бісквітами.

Яблучка у «шляфрочках»

Попри таку інтригувальну назву, «яблучка в шляфрочках» є нічим іншим, як смаженими в тісті скибками яблук. Проста, смачна та поживна страва для всіх ласунів, а особливо для дітей, навіть отих найбільш вередливих. Звичайно, мама не впізнає свого «неїдка»: так вправно наминає чудові яблучка той, хто довго комизився над поживною овочевою зупкою і доводив свою любу матусю мало не до сліз.

Отож, для «яблучок у шляфрочках» нам потрібно: 1 кг солодких яблук, 1,5 склянки молока, 1 склянка муки, пакетик ванільного цукру, 2 яйця, для смаження — олія або маргарин чи смалець. Яблука почистити від шкірки, вирізати серцевину і порізати кружальцями. Приготувати тісто. Ретельно зміксувати разом усі складники і залишити його на 30 хвилин. Кружальця яблук занурювати по черзі у тісто і смажити в гарячому жирі до золотого кольору. Теплими посипати цукром-пудрою.

У раю Єва спокусила яблуком Адама. Сьогодні можемо також і ми зваблювати своїх близьких лагоминами з райської кухні.

от POSTUP