Данка ЛИХОМАНКА

Якщо хтось балотується у депутати, то нема гарантії, що він це робить не задля власного блага. А коли нарешті дорветься до корита, то починає гребти під себе скільки може. Саме це ми й бачимо у діяльності деяких депутатів міської та обласної рад.

Днями затвердили список книг, які мають фінансувати коштами з бюджету для обласної програми «Шкільна бібліотека». Загальна сума становить 700 тисяч гривень. З них 300 тисяч перепало видавництву «Червона Калина», яке належить членові постійної комісії з питань освіти та науки Ларисі Федорів.

Сімейство Федорів уже не перший рік займається цією вельми прибутковою справою, перевидаючи твори, що належать до шкільної програми. За життя подвижника Романа Федоріва його видавництво видало багато дуже цінних книг, воскрешаючи забутих авторів, розширюючи обрії історичної тематики. На жаль, по його смерті видавництво занехаяло цю шляхетну справу, та взялося нашвидкуруч клепати видання, від яких нікому ні тепло, ні зимно.

Частенько при цьому «Червона Калина» дозволяє собі й піратські видання. Так, нещодавно видали книгу із п’єсами Ежена Йонеско «Носороги» та Фрідріха Дюрренматта «Візит старої дами» в перекладі з російської… Євгена Федоріва, чоловіка пані депутатової. І це при тому, що переклади українською давно вже існують. Але ж хочеться, аби грошики в сім’ї колотилися, чи не так? Звичайно ж, видавництво «Червона Калина» жодними правами на видання цих п’єс не володіє.

А ось як уміє гарно розжитися за наш із вами кошт пані депутат, свідчать кошториси на книги, які вона видає. Так, на видання лише чотирьох книг скромного обсягу (Валер’ян Підмогильний «Місто», Володимир Сосюра «Мазепа», «Пісня про Роланда. Пісня про мого Сіда», Джонатан Свіфт «Мандри Гулівера») вона отримала аж 230 тисяч гривень. Загальний наклад начебто склав 27 тисяч, хоча у це надто важко повірити.

Цього ж року пані Лариса пропхала ще кілька своїх книг. І знову суми просто таки вражають, бо на кожну із них вона має отримати приблизно по 75 тисяч гривень за накладу 5 тисяч. Тобто кожен примірник мав би коштувати 15 гривень. Але будь-який поліграфіст може вам довести, що собівартість книги такого обсягу і накладу не може перевищувати 7 гривень. Решта — чистий прибуток. Але це ще не все, адже прибуток надходить також і з реалізації. Непоганий бізнес, правда? Цікаво хто отримує за цю справу «відкат»?

Серед книг, які благословила на фінансування голова постійної комісії з питань культури, духовного відродження, ЗМІ, молоді та спорту Марія Христинич, виявили ми і книгу Б. Христинич «На шляхах до волі» (8 тисяч грн), а також такі чудернацькі видання, як Іван Франко «Зів’яле листя» українською та грузинською мовами (500 примірників за 10 тисяч грн). Нагадаю, що йдеться про тоненьку книжечку, собівартість якої тут чомусь становить аж 20 грн!

За ці гроші можна було б упорядкувати і видати, наприклад, вибране з часопису Франка «Житє і Слово». Але ні, тоді ж до кишені нічого не вдасться покласти. А наскільки важливим є «Атлас Стрийщини»? І чому саме Стрийщини? Це відомо лише самій пані Христинич.

Взагалі хтось би мав якимось чином контролювати, які саме книги є дефіцитом і їх слід видати негайно, а які можуть зачекати. А для цього треба просто знати, що саме зараз є у продажу. Тому незрозуміло навіщо фінансувати переважну більшість видань «Червоної Калини», якщо ці ж самі твори, які видали інші видавництва, є у книгарнях.

Про ще одну дуже цікаву аферу із таємничим закупом книг обласною бібліотекою під «кришею» пані Марії Христинич розповімо наступного разу.

 

от POSTUP