Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 23-24 ВЕРЕСНЯ 2000 року |

Замах на Пілсудського під Львівською ратушою

Олександр КУЧАБСЬКИЙ

25 вересня 1921 р. до Львова на відкриття “Східних Торгів” з одноденним офіційним візитом прибув із Варшави Юзеф Пілсудський. О 10 годині ранку на головному залізничному двірці його зустріли представники влади на чолі з Казімєжом Грабовським та в супроводі багаточисельних військових. Звідси вони вирушили до Катедрального костьолу, де відбулося святкове Богослужіння. Після цього, о 12 годині, Пілсудський разом з Грабовським, численними послами Сойму, представниками центральної влади, репрезентантами зарубіжних держав, відомими промисловцями та комерсантами від’їхав до Стрийського парку на відкриття “Східних Торгів”. У цей день планувалося провести ще одну урочисту акцію – відкриття нового гербу міста на приміщенні Львівської ратуші. Після цього акту, який відбувся о 17 годині, Президент міста Нейман дав святковий обід на честь Пілсудського та гостей.

Натовп заповнював площу перед Ратушею й під час святкового обіду. Коли о 21 годині водії автомобілів завели мотори, натовп ринув уперед, відтіснивши його аж у третій ряд. Після того, як Ю. Пілсудський та К. Грабовський зайняли місця в автомобілі, 22-х річний Степан Ярослав Федак здійснив прицільний постріл. Натовп намагався вчинити самосуд над С.Я.Федаком. Лише втручання поліції частково цьому завадило. Як згодом засвідчив сам Федак, він мав намір здійснити замах ще на залізничному вокзалі, потім – на площі Св. Юра та на самих “Східних Торгах”. Проте не наважився цього зробити з огляду на можливість поранення сторонньої особи. Після замаху Федак планував здійснити самогубство, однак розвиток подій цьому перешкодив.

Постріли С. Я. Федака нанесли К. Грабовському два порання: одна куля пройшла через праве плече, друге – через ліву руку. Ю. Пілсудський залишився неушкодженим. Від згідно з наміченим планом відбув до театру і після перегляду вистави о 23 годині покинув Львів.

Одразу ж після затримання Федака польська поліція розпочала масові арешти та обшуки в осіб, які б могли бути причетними до організації та здійснення замаху. Коло 11 години того ж вечора був затриманий близький друг Федака – Франц Осип Штик. Під тиском слідчих органів 20-ти річний Штик подав досить докладну інформацію про обставини підготовки здійснення замаху, а також про склад, організаційну структуру та плани українського підпілля в Галичині, про підготовку збройного повстання, яке начебто мало початися одразу ж після вбивства Пілсудського, про наявність необхідних для цього запасів зброї та про готовність вторгнення в Галичину українських військ з території Чехословаччини. Крім того, зазначив, що саме ідея замаху початково належала саме йому.

Враховуючи те, що справа Федака і товаришів зачіпала інтереси всієї української громадськості Галичини, вона швидко набула розголосу. Високої оцінки заслуговує організація захисту, до якого з самого початку висловило бажання прилучитися понад 70 висококваліфікованих адвокатів. З тактичних міркувань захист намагався повести справу таким чином, нібито С. Я. Федак здійснив спробу замаху на життя не Ю. Пілсудського, а лише на воєводу К. Грабовського, як репрезентанта польської окупаційної влади в Галичині. Крім того, стверджувалось, що метою замаху було не стільки вбивство воєводи, скільки маніфестація протесту на очах Пілсудського та високопоставлених гостей. Аргументували це тим, що Федак не міг бажати смерті Пілсудського, що на той час був союзником Петлюри, ад’ютантом якого свого часу був обвинувачений.

У підсумку процес перетворився на політичну трибуну, з якої підсудні звинувачували польський окупаційний режим у нищенні будь-яких проявів українського національного життя в Галичині. 18 листопада 1922 року суд виніс остаточне рішення. С. Я. Федака було позбавлено волі на 6 років, інших підсудних за браком доказів було звільнено з-під варти. Після численних апеляцій захисту, 12 серпня 1924 р. Рескриптом Міністра Справедливості Польщі Федака було звільнено з ув’язнення.